1. ДРЕВНЕРУССКАЯ ЛЕТОПИСЬ (ПОВЕСТЬ ВРЕМЕННЫХ ЛЕТ)

ОБ ОСНОВАНИИ КИЕВА

 

Поляне же жили в те времена отдельно и управлялись своими родами; ибо и до той братии (о которой речь в дальнейшем) были уже поляне, и жили они все своими родами на своих местах, и каждый управлялся самостоятельно. И были три брата: один по имени Кий, другой — Щек и третий — Хорив, а сестра их — Лыбедь. Сидел Кий на горе, где ныне подъем Боричев, а Щек сидел на горе, которая ныне зовется Щековица, а Хорив на третьей горе, которая прозвалась по имени его Хоривицей. И построили город в честь старшего своего брата, и назвали его Киев. Был вокруг города лес и бор велик, и ловили там зверей, а были те мужи мудры и смыслены, и назывались они полянами, от них поляне и доныне в Киеве.

 

2. ЛЕТОПИСЬ О ПОХОДЕ ИГОРЯ НА ВИЗАНТИЮ В 941 Г.

«...И конечно бы, русские победили бы, но греки начали трубами огонь на ладьи русские пусчать. И бысть видение страшно. Русь же, видя пламень на себя, металися в воду морскую, хотяше убрести. Тогда много людей русских и с лодьми греками сожжено и потоплено...».

«Будто молнию небесную имеют у себя греки, и пуская ее, подожгли нас. Оттого и не одолели их»

 

3. ЛЕТОПИСЬ О ВОССТАНИИ ДРЕВЛЯН

«Коли ж почули древляни, що він знову йде, порадилися з князем своїм Малом і сказали: «Якщо внадиться вовк до овець, то виносить по одній все стадо, якщо не уб’ють його. Так і сей: якщо не вб’ємо його, він усіх нас погубить». І послали вони до нього, кажучи: «Чого ти йдеш знову? Ти забрав всю данину». І не послухав їх, і древляни, вийшовши на супротив з города Іскоростеня, вбили його...».

 

4. ЛЕТОПИСЬ О СВЯТОСЛАВЕ

«Сам був хоробрий і легкий. Ходячи, яко пардус, багато воєн він чинив… І посилав він до інших земель послів, кажучи: «Хочу на вас іти»      

 

 

5. ЛЕТОПИСЬ О ВОЙНЕ СВЯТОСЛАВА С ХАЗАРСКИМ КАГАНАТОМ

«Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв. І ясів він переміг, і касогів, і прийшов до Києва».

 

6. ЛЕТОПИСЬ О ПЕРВОЙ РЕЛИГИОЗНОЙ РЕФОРМЕ ВЛАДИМИРА

«И начал княжить Владимир в Киеве один, и поставил кумиры на холме вне двора теремного. Перуна деревянного, а голову его серебряную, а ус золотой, и Хорса Дажьбога, и Стрибога, и Симаргла, и Мокошь и приносил им жертвы, называя их богами…»

 

7. «ПОВЕСТЬ ВРЕМЕННЫХ ЛЕТ» ОБ УНИЧТОЖЕНИИ ЯЗЫЧЕСКИХ ИДОЛОВ

«И когда пришел, повелел опрокинуть идолы - одних изрубить, а других сжечь. Перуна же приказал привязать к хвосту коня и волочить его с горы по Боричеву взвозу к Ручью и приставил 12 мужей колотить его палками. .. И приставил Владимир к нему людей, сказав им: "Если пристанет где к берегу, отпихивайте его. А когда пройдет пороги, тогда только оставьте его". Они же исполнили, что им было приказано».

 

8. ЛЕТОПИСЬ О КРЕЩЕНИИ ВЛАДИМИРА

«І тоді єпископ корсунський з попами охрестили Володимира. Охрестився ж він у церкві святої Софії. І єсть церква та в городі Корсуні, стоїть вона на високому місці посеред города, де ото чинять торг корсуняни... Коли ж охрестили його в Корсуні, то передали йому віру християнську...»

 

9. ЛЕТОПИСЬ О БОРЬБЕ ЯРОСЛАВА И МСТИСЛАВА

«Зібрав він воїнів і прийшов до Києва, і вчинив мир із братом своїм Мстиславом. І розділили вони по Дніпру Руську землю: собі узяв сю сторону, а Мстислав – ту. І перестали усобиця й заколот, і була тиша велика в землі Руській».

 

10. ЛЕТОПИСЬ О ПОБЕДЕ ЯРОСЛАВА НАД ПЕЧЕНЕГАМИ

«А було ж печенігів без числа. Виступив тоді він із города, приготував до бою дружину. Зійшлися вони на місці, де ото нині свята Софія стоїть, митрополія руська. І сталася січа люта, і ледве одолів він печенігів під вечір».

 

11. ЛЕТОПИСЬ О СТРОИТЕЛЬСТВЕ В КИЕВЕ ПРИ ЯРОСЛАВЕ МУДРОМ

«Заложив він в городі Києві ворота Золоті, ...також церкву святої Софії, Премудрості Божої, а потім церкву на Золотих воротах,  кам’яну...»

 

12. ЛЕТОПИСЬ О ЯРОСЛАВЕ МУДРОМ

«Отець бо його... землю... хрещенням просвітив, а сей великий князь... засіяв книжними словами серця віруючих людей...»

«До книг він мав нахил, читаючи їх часто і вдень і вночі… Як ото хто-небудь землю зорав, а другий засіє, а інші пожинають і їдять поживу вдосталь»     

 

13. НАПУТСТВИЕ ЯРОСЛАВА СВОИМ СЫНОВЬЯМ

«Имейте любовь между собой, потому что все вы братья… Если будете в ненависти жить, в распрях и ссорах, то погибнете».