1. НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ
Вступна лекція
Предмет та завдання курсу. Джерельна база спецкурсу. Історіографія проблеми. Структура курсу.
Києво-Могилянська Академія – перший вищій учбовий заклад східнослов'янських народів.
Історіографія. Історичні умови. Єлизавета Гулевич (Галшка) та відкриття Київської братської школи. Петро Могила та відкриття Лаврської школи. Об'єднання двох шкіл та створення Київського колегіуму. Надання колегіуму статусу Академії.
Структура учбового закладу. Керівні органи колегіуму (Академії). Функції Ради колегіуму (Академії), ректора, префекта, суперінтенданта. Викладацькі кадри.
Учбовий процес в колегіумі (Академії). Вища та нижча конгрегації – предмети, термін та методи навчання. Система оцінок знань, випускні випробування. Система покарання та заохочування до навчання. Введення додаткових предметів в другій половині XVIII ст.. Атестаційні документи випускників. Стажування в канцелярському курені. Можливості працевлаштування.
Матеріальне забезпечення Академії та її вихованців. Секуляризація церковних земель та перевід Академії на бюджетне фінансування.
Спудеї та студенти колегіуму (Академії): соціальний склад та матеріальне становище. Епітиції та кондиції. Студентський побут. Морально-виховні принципи та академічні інструкції XVIII ст. Дозвілля студентів.
Наукова та методична діяльність колегіуму (Академії). Культурні та церковні зв’язки Києво-Могилянської Академії.
Вища освіта в першій половині XVIII ст.
Просвітницька діяльність Симеона Полоцького при дворі Олексія Михайловича. "Академічний Привілей" – статут майбутньої Академії. Перемовини Сильвестра Мєдвєдєва з Софією Олексіївною про можливість відкриття Академії у Москві. Школа братів Лихудів та перетворення її в Еліно-грецьку Академію. Вигнання Лихудів та занепад Академії. Роль Палладія Роговського та Стефана Яворського у відтворенні Слов'яно – латинської Академії. Учбовий процес, система оцінок, працевлаштування випускників. Введення станових обмежень. Перетворення учбового закладу у Слов'яно – греко – латинську Академію.
Спроби створення вищої професійної школи в період правління Петра Олексійовича. Відкриття Навігацької школи. Умови прийому учнів. Іноземні викладачі та підготовка вітчизняних викладацьких кадрів. Роль Л.Магницького у навчанні навігаторів. Становий склад та матеріальне положення учнів. Навчання та виховання навігаторів. Повсякденне життя. Система покарання та заохочування. Морська Академія. Артилерійська школа. Інженерна школа. Медичне училище. Бідлоо та його система підготовки лікарів. Юнкерська школа при Сенаті та причини її занепаду.
Петро І та проект Академічного університету. Відкриття Академії Наук та університету при ній. Комплектування викладацького та допоміжного складу. Проблема набору студентів та спроби її вирішення. Якість навчання у університеті. Тимчасове призупинення роботи університету. Наукова експедиція на Камчатку. М.Ломоносов та його роль у відновленні роботи університету. Університетський устав. Перший випуск студентів. Занепад Академічного університету. Комісія К.Дашкової. Закриття університету.
Московський університет у XVIII ст.
Проекті І.Шувалова та М.Ломоносова: обґрунтування необхідності відкриття нового університету та принципи його створення. Устав учбового закладу. Будівництво та відкриття університету та гімназії при ньому. Факультети. Керівництво університетом. Учбовий процес. Матеріальні проблеми університету та їх вирішення Фінансування, будівництво, ремонт. Забезпечення обладнанням, матеріалами, літературою.
Правила прийому студентів. Соціальний склад та матеріальне стан студентства. Повсякденне життя студентства.
Професорсько-викладацький склад. Іноземні викладачі та поступова заміна їх вітчизняними кадрами. Видатні вчені та знамениті викладачі університету.
Труднощі 1770 – 1780-х рр.: їх причини та подолання. Роль Московського університету у розвитку російської науки та культури.
Реформи вищої освіти в першій половині ХІХ ст.. Відкриття нових університетів в Російській імперії.
Олександр І на реформи системи освіти. Створення міністерства народної освіти. Комісія по перестрою учбової справи та її пропозиції. Розробка університетського уставу 1804 р.: проекті В.Н.Каразіна та Фуса. Питання про університетську автономію. Прийняття Уставу 1804 р. та права університету. Відкриття нових університетів у Казані та Харкові. Труднощі з набором студентів. Введення нової класичної програми в гімназіях.
Поступове обмеження університетської автономії. Введення поліцейської, духовної та відомчої цензури. Комісія Магницького та розгром Казанського університету. Політичний погром університетів у 1820-ті роки.
Відкриття університету Св. Володимира в Києві. Посилення урядового нагляду за університетами. "Теорія офіційної народності" Уварова. Університетський устав 1835 р., його реакційний характер та обмеження прав університетів.
Прагнення Міністерства обмежити кількість студентів різночинців в 1840-і рр.. "Інструкція ректорам" 1849 р.
Харківський університет в першій половині ХІХ ст..
В.Н.Каразін та його роль у відкритті університету в Харкові. Проекти та їх реалізація. Матеріальні проблеми та їх вирішення. Відкриття університету та його структура. Комплектування викладацьких кадрів. Набір студентів. Соціальний склад, матеріальний стан харківського студентства.
Організація учбового процесу. Університетські права та автономія. Створення та розвиток наукових шкіл (математичної, історичної, філологічної). Видатні вчені Харківського університету. Діяльність університету по розвитку системи освіти в Харківському учбовому окрузі. Реакція 1820-х рр. Роль Харківського університету в розвитку освіти та культури на Лівобережній Україні.
Історія Царськосільського Ліцею
Історичні передумови створення Ліцею. Сперанський та його проект Ліцею. Роль Розумовського в розробці програмних документів про заснування Ліцею. Устав Ліцею. Принципи відбору учнів. Перший набір ліцеїстів. Організація навчання в Ліцеї. Учбові предмети та методи навчання. Система оцінок. Творчий характер та змагальність навчання.
Виховні завдання та методи їх розв’язання. Специфіка ліцейського життя. Методи покарання та заохочення в процесі навчання. Побут та дозвілля ліцеїстів. Видатні випускники Ліцею.
Викладачі та вихователі Ліцею. Педагогічні новації та методи навчання та виховання Маліновського, Енгельгарда, Куніцина та ін.
Боротьба з ліцейським вільнодумством у 1820 – 1830-х рр. Підпорядкування Ліцею Військовому відомству. Переведення учбового закладу в Петербург.
Вища педагогічна освіта в Російській імперії
в ХІХ – початку ХХ ст.
Шкільна реформа початку ХІХ ст. та необхідність розширення підготовки педагогічних кадрів. Університетський устав 1804 р. про необхідність відкриття педінститутів при усіх університетах імперії. Умови прийому в педінститути при університетах. Учбові програми, термін та методика навчання. Педінститути при Московському, Казанському, Харківському та Дерптскому університетах та результативність їх роботи. Обговорення питання про стан педінститутів при університетах в Комітеті по влаштуванню учбових закладів та в міністерстві освіти. Університетський устав 1835 р. та зміні у системі підготовки педагогічних кадрів. Реорганізація педінститутів при університетах у 1850-ті рр..
Відкриття учительській семінарії в Петербурзі та перетворення її в Петербурзький педагогічний інститут. Умови прийому студентів. Структура педінституту. Учбові програми, термін та методи навчання. Випускні випробування. Перетворення Петербурзького педагогічного інституту в Головний педінститут; змінення статусу учбового закладу, його структури, умов прийому. "Публічні" та "власні" курси Головного педінституту, навчання на факультетах. Відкриття "другого розряду" інституту. Оцінювання досягнень студентів та їх подальше працевлаштування.
Перетворення ГПІ в Петербурзький університет. Робота Комітету по влаштуванню учбових закладів. Відтворення Головного педагогічного інституту. Завдання та структура відтвореного інституту. Організація навчальних занять. Характеристика студентства.
Університетські устави другій половини ХІХ ст.
Припинення гонінь на університети на початку царювання Олександра ІІ. Підготовка нового університетського уставу та його редакції. Прийняття Уставу 1863 р. Автономія професорської корпорації. Поєднання німецького принципу самокерування професорської корпорації з французьким принципом обов'язковості навчального плану та перехідних випробувань для студентів. Знищення категорії казеннокоштних студентів. Соціальна характеристика та майнове положення студентів.
Університетські заворушення 1870-х рр. та спроби зміни університетського уставу. Посилення реакції на початку 1880-х рр. Проекти нового Уставу та прийняття його у 1884 р. Статус та матеріальний стан професорсько-викладацького складу Уставом 1884 р. Обмеження університетських вільностей. Зміна учбових планів та програм. Університетські заворушення 1990-х рр. – початку ХХ ст.
Початок жіночого руху в Росії. Боротьба жінок за право отримання вищої освіти.
Суспільна думка про "жіноче питання". Створення перших жіночих гуртків. Організація та діяльність жіночих курсів наприкінці 1850-х – початку 1860-х рр. "Першій університетській похід жінок". Питання про допуск жінок до слухання лекцій в університетах та вирішення його Радами університетів, комісією міністерства, міністром народної освіти. Заборона на відвідування жінками університетів та академій. "Вільний університет" у Петербурзі. Публічні лекції та "летучі університети" для жінок.
Створення вищих жіночих курсів. Перший жіночий університет
Діяльність Бочкаревої-Конраді. Аларчинські та Володимирські курси в Петербурзі. Лубянські курси у Москві. "Другий університетський похід жінок". Жінки Росії в університетах Європи. Перші жінки – доктора наук. Заборона міністерства освіти на виїзд жінок за кордон для навчання в вищих учбових закладах. Положення 1876 р. про відкриття вищих жіночих курсів в університетських містах імперії.
Бєстужівські курси – перший жіночий університет у Росії. Відкриття курсів та умови їхньої діяльності. Правила прийому. Викладацький склад.
Структура учбового закладу, зміст освіти, учбовий процес. Матеріальні проблеми навчального закладу та його слухачок. Створення "Комітету по діставанню коштів" та його діяльність. Комплектування бібліотеки курсів. Будівництво власного корпусу.
Тимчасове закриття курсів (1886 р.). Відновлення прийому (1889 р.) на нових умовах та по новим правилам. Соціальний склад слухачок.
Курси Лохвіцької-Скалон, Раєва, Дмітрієва та ін.. Оформлення системи вищої жіночої освіти наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. Боротьба курсисток за право на роботу, на пенсію, на заробітку платню нарівні з чоловіками.
Соціальний портрет російського студентства наприкінці ХІХ – початку ХХ ст..
Три категорії абітурієнтів: "класики", "реалісти" та "семінаристи". Умови їхнього прийому в вищі учбові заклади. Кількість студентів та їх соціальний та віковий склад. Студенти державних вищих учбових закладів та неурядових вищих учбових закладів.
Національний склад студентства у світі віросповідного шовіністичного урядового курсу. "Польське питання", "єврейське питання" та студентство. Правовий стан студентів.
Матеріально-побутове положення студентів. Студентський бюджет, джерела його формування та поповнення. Витрати студентів. Студентське повсякденне життя (мешкання, харчування, одяг). Здоров'я студентів.
Російське студентське зарубіжжя наприкінці ХІХ –
початку ХХ ст.
Причини від'їзду за кордон російської молоді, що навчається. Соціальний склад та чисельність російських студентів у закордонних вищих навчальних закладах. Країни перебування студентів з Російської імперії (Німеччина, Швейцарія, Франція, Бельгія, Італія та ін..). Матеріально-побутове положення "руських" студентів закордонної вищої школи.